Коли кашель – не застуда чи бронхіт. Знайомтеся: коклюш

Коклюш – дуже поширена дитяча інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом, а її основним проявом є спазматичний кашель. Для коклюшу характерна повна відсутність до нього вродженого імунітету. За статистикою ВООЗ, у світі від коклюшу кожного року помирають близько 60 тис. нещеплених дітей.

Мікроб, що викликає коклюш, називається бактерією Борде-Жангу. Вона швидко гине у зовнішньому середовищі, тому єдиним джерелом інфекції є хвора людина. І діти, і дорослі дуже сприйнятливі до коклюшу і, при відсутності імунітету, ймовірність захворіти після контакту з хворим досягає 100%. Інкубаційний період, як правило, складає 5-9 днів, але може коливатися від 3-х до 20-ти.

Розвивається коклюш поступово — з’являється сухий частий кашель, інколи — нежить, температура тіла може підвищуватися до 37,5-37,7 ° С. Запідозрити коклюш на цьому етапі хвороби майже неможливо — хіба що попередньо відомо про контакт із хворим. Описані симптоми частіше є приводом для діагностики легких ГРВІ і бронхітів. У подібній ситуації дитина нерідко продовжує ходити до школи чи дитсадка, тоді як саме в даний період коклюш максимально заразним.

Та хвороба прогресує – кашель стає спазматичним. На цьому етапі, як правило, діагностується коклюш. Для даної інфекції під час нападу кашлю характерні почервоніння/посиніння обличчя, а після його закінчення — виділення слизу і навіть блювання. Тривалість періоду спазматичного кашлю може сягати 2-3 місяців.

Особливо тяжкий перебіг коклюшу спостерігається у дітей віком до 1 року. У крихіток після кашлю часто бувають зупинки дихання, які тривають від декількох секунд до хвилини. Таким малюкам обов’язкова госпіталізація, адже в будь-який момент може знадобитися штучна вентиляція легень. У зв’язку з нестачею кисню у немовлят з’являються порушення в роботі нервової системи та інші ускладнення. Серед найрозповсюдженіших – пневмонія.

Аби позбутися палички коклюшу, лікарі прописують хворому курс терапії. Головне – не займатися самолікуванням та звернутися за консультацією до лікаря.

А між тим, ніхто не відміняв профілактику захворювань. Дієвим методом попередження зараження на коклюш вважається активна імунізація. Хоча, як і у випадку з іншими інфекційними захворюваннями, щеплення не дає 100% гарантії захисту, оскільки природній і поствакцинальний імунітет протягом 1-3 років після щеплення поступово слабшає. Заражаються  коклюшем і  вакциновані діти, але хвороба у них протікає набагато легше, що допомагає уникнути госпіталізації, ускладнень та смертельних випадків.

КОРИСНО ЗНАТИ

• Під час коклюшу напади кашлю можуть провокувати фізичне навантаження, чхання, жування, ковтання, негативні емоції.
• У деяких малюків одна лише згадка про їжу викликає напад кашлю. Слід годувати дитину маленькими порціями, нехай і частіше.
• Чим сухіше повітря у приміщенні, де знаходиться хвора дитина, тим густіше мокротиння та вища ймовірність збільшення частоти нападів, розвитку ускладнень. Свіже повітря – не від’ємна умова грамотної допомоги хворому на коклюш малюкові. Особливо корисно гуляти біля водойм.

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ РЯТУЄ

Діагностика нетипових випадків коклюшу навіть для медика дуже високої кваліфікації завжди є справою нелегкою. Спостережливість батьків може допомогти. Існує кілька станів дитини, при яких у неї можна запідозрити коклюш.

• Тривалий кашель без нежиті та підвищення температури тіла.
• Гарне загальне самопочуття, але турбує кашель.
• Погіршення стану від лікування відхаркувальними засобами.
• ГРВІ та грип у хворої на коклюш дитини у кілька разів посилюють прояви самого коклюшу і збільшують ризик розвитку ускладнень (пневмонії).